Портрет Аделі Блох-Бауер II
| нім. Bildnis Adele Bloch-Bauer II | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Ґустав Клімт |
| Час створення: | 1912 |
| Висота: | 190 см |
| Ширина: | 120 см |
| Матеріал: | Холст |
| Жанр: | портрет |
| Музей: | невідомо |
 Портрет Аделі Блох-Бауер II у Вікісховищі | |
«Портрет Аделі Блох-Бауер II» (нім. Bildnis Adele Bloch-Bauer II) — великоформатна картина австрійського художника Густава Клімта. Відноситься до пізнього, декоративно-експресіоністського періоду[1] творчості художника, коли під впливом французьких художників він остаточно відійшов від свого характерного «золотого стилю»[2]. Адель Блох-Бауер-єдина з віденських дам, для якої Клімт написав два портрети[3]. У 1913 році портрет Аделі Блох-Бауер II брав участь у XI Міжнародній художній виставці в Мюнхені[4].
На портреті Адель одягнена в закриту, вузьку і довгу в підлогу світлу сукню на ґудзиках, перев'язану на поясі широким синім шарфом, зі спідницею, яка приховує ноги жінки, виконаною широкими ярусами в смужку або дрібний малюнок. Закриту шию Аделі прикрашає широке намисто з тонкого ланцюжка або дрібних перлів. Поверх сукні Адель накинула довгий, від голови до п'яток, палантин з хутряною облямівкою. Одягом приховано все тіло, крім обличчя і рук. Її зачіску приховує величезний темний капелюх з білим пір'ям, поля якого видно тільки знизу. Обличчя Аделі з темними, високо вигнутими бровами, важкими повіками і великим червоним ротом звернено прямо до глядача, а тіло виглядає застиглим. Як і на першому портреті, образ Аделі виглядає млявим. Адель Блох-Бауер зображена такою, що стоїть на килимі з візерунком з квітів і змійок, що нагадують за формою букву B, як у візерунках з першого, «золотого» портрета. На перший портрет Аделі натякає і візерунок у вигляді півкіл. Фон портрета «стіна», розділена на кілька частин. На світло-ліловій стіні закріплений зелений квадрат в квіточку — своєрідна стінна штора, що нагадує квіткову галявину. У червоній зоні фону зображені вершники, що скачуть до будинку, схожому на храм, від інших фонових фігур у верхній частині портрета видно тільки ноги, як ніби б Адель стояла перед нижньою частиною мальовничого фриза в стилі азійського мистецтва[5].
Разом з першим портретом Аделі і ще трьома пейзажами кисті Клімта картина з 1998 року була предметом тривалого судового розгляду про реституцію між австрійською Республікою і спадкоємицею Блох-Бауерів Марією Альтман, що завершився в 2006 році на користь останньої[6]. Після аншлюсу Австрії в 1938 році колекція з п'яти робіт Густава Клімта, що належала Фердинанду Блох-Бауеру, була передана в Австрійську галерею[7]. Австрійська держава не скористалася своїм правом переважного придбання художніх цінностей за 300 млн доларів США, які запросила за повернуті їй картини Марія Альтман, і в 2006 році портрет Аделі Блох-Бауер II в числі інших був вивезений в Лос-Анджелес, де 8 листопада був проданий з аукціону «Крістіс» за 88 млн доларів США[8][9]. Покупцем портрета стала американська телеведуча і продюсер Опра Вінфрі. У 2014 році Вінфрі надала портрет Аделі Блох-Бауер II як музейну позику нью-йоркському Музею сучасного мистецтва, але вже в 2016 році за посередництва арт-дилера Ларрі Гагосяна продала полотно за 150 млн доларів невідомому китайському покупцеві[10].
Примітки
- ↑ Sternthal, 2005, Die Kunstschauen.
- ↑ Horncastle/Weidinger, 2018, Asien, Afrika, Wien.
- ↑ Horncastle/Weidinger, 2018, Kunst und Antisemitismus.
- ↑ Horncastle/Weidinger, 2018, Ausstellungen bis 1918.
- ↑ Natter, 2019, Frauendarstellungen.
- ↑ Horncastle/Weidinger, 2018, Klimt-Ausstellungen ohne Klimt.
- ↑ Sternthal, 2005, Adel Bloch-Bauer.
- ↑ Sternthal, 2005, Testament.
- ↑ Reuters: Christie's stages record art sale(англ.)
- ↑ NBC News: Oprah Sells Gustav Klimt Painting for $150 Million(англ.)
Література
- Mona Horncastle, Alfred Weidinger. Gustav Klimt. Die Biografie. — 1. Aufl. — Christian Brandstätter Verlag, 2018. — ISBN 9783710602528.
- Barbara Sternthal. Diesen Kuss der ganzen Welt. — Wien : Styria Verlag, 2005. — ISBN 978-3222131653.
- Tobias G. Natter. Gustav Klimt. Zeichnungen und Gemälde. — Köln : Taschen, 2019. — ISBN 978-3-8365-6287-4.
