138-ма окрема мотострілецька бригада (РФ)
| 138-ма окрема мотострілецька бригада (з 1997) 45-та мотострілецька дивізія (1992—1997) | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Росія |
| Вид |  Сухопутні війська РФ |
| Тип |  Мотострілецькі війська |
| Чисельність | бригада |
| У складі |  |
| Пункти базування | сел. Каменка, Виборзький район, Ленінградська область |
| Оснащення | 40 Т-72Б3 |
| Війни/битви | Перша чеченська війна
|
| Почесні найменування |    |
| | |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 138-ма бригада.
138-ма окрема гвардійська мотострілецька Красносільська ордена Леніна, Червонопрапорна бригада (138 ОМСБр, в/ч 02511) — з'єднання мотострілецьких військ Сухопутних військ Збройних сил Російської Федерації чисельністю в бригаду. Пункт постійної дислокації — селище Каменка Виборзького району Ленінградської області. Входить до складу 6-ї загальновійськової армії, Західний військовий округ.
У 2022 році підрозділи бригади брали участь у повномасштабному вторгненні РФ в Україну, де вели бої під Харковом.
Історія
Після розпаду СРСР 45-та гвардійська мотострілецька дивізія Радянської армії увійшла до складу Збройних сил Російської Федерації.
У 1992 році дивізія отримала статус миротворчої. Вона брала участь у придністровському, грузино-абхазькому, грузино-осетинському збройних конфліктах.
Військовослужбовці з'єднання виконували завдання у Югославії й Таджикистані.
У 1994—1995 роках солдати 45-ї гвардійської мотострілецької дивізії брали участь у Першій російсько-чеченській війні (129-й гв. мотострілецький полк під командуванням гвардії полковника Олександра Борисова й 133-й окремий гв. танковий батальйон) у найзапекліших боях у Грозному й Ханкалі.
У грудні 1997 року у зв'язку з реформуванням Збройних сил Росії з 45-ї дивізії була створена 138-ма окрема мотострілецька бригада, що успадкувала ордени, почесні найменування, історичний формуляр, бойову славу та всі традиції з'єднання.
З 1 вересня 2010 року у зв'язку з ліквідацією Ленінградського військового округу перейшла до складу створеного Західного військового округу.
Бригада під командуванням генерала Аркадія Марзоєва брала участь у війні з Україною на Донбасі та зазнала тяжких втрат наприкінці січня — першій половині лютого 2015 року в боях за Дебальцеве[1][2].
Російське вторгнення в Україну 2022 року
Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022)
2022 року підрозділи полку брали участь у повномасштабному вторгненні РФ в Україну. З першого дня війни 24 лютого під Харків в с. Мала Рогань і с. Вільхівка увійшли дві батальйонні тактичні групи 138-ї мотострілецької бригади та зведена БТГ 59-го танкового полку ЗС РФ. Вони були перекинуті з полігону в Курській області, де четверо військовослужбовців відмовилися воювати на території України. У складі батальйонних груп було близько половини солдат строкової служби[1].
Докладніше: Бої за Харків (2022)
Зачистка с. Мала Рогань і с. Вільхівка від російських сил тривала три дні з 25 березня до 28 березня[1].
30 березня Юрій Бутусов повідомив, що під Харковом були розбиті дві батальйонно-тактичні групи, які були створені на основі 138-ї бригади, а також 59-й танковий полк. Він повідомив, що були захоплені штаби цих частин, вся штабна документація, карти, списки особового складу, машини управління, повні комплекси зв'язку[3].
Наприкінці 2023 року бригада знаходиться на півночі Луганської області, бере участь в обороні Кремінної та у спробах сил РФ наступати на Куп'янськ[4].
Командири
- 21.11.1997 — 15.7.1999 — генерал-майор Малофєєв Михайло Юрійович.
- 05.8.1999 — 07.7.2000 — генерал-майор Турченюк Ігор Миколайович.
- 08.07.2000 — 21.09.2000 — т. в. о. полковник Фатулаєв Багір Юсуф-огли.
- 22.9.2000 — 22.02.2002 — генерал-майор Йолкін Анатолій Анатолійович.
- 11.7.2002 — 09.6.2004 — генерал-майор Сердюков Андрій Миколайович[5][6].
- 22.6.2004 — 14.6.2005 — генерал-майор Цільке Володимир Генріхович.
- 14.6.2005 — 24.4.2008 — полковник Романенко Олександр Васильович.
- 25.4.2008 — 19.6.2008 — т. в. о. полковник Фролов Володимир Петрович.
- 20.6.2008[7] — 10.2009[8] — полковник Асланбеков Алібек Наврузбековіч.
- 2009 — 26.10.2010[9] — полковник Яшин Дмитро Олександрович.
- 19.04.2011[10] — 10.09.2014 — генерал-майор Новкін Олександр Іванович.
- 2014 — 07.2016 — генерал-майор Марзоєв Аркадій Васильович.
- 07.2016 — 09.2017 — полковник Плохотнюк Валерій Володимирович.
- 09.2017 — 09.2019 — полковник Колесников Олексій Миколайович.
- З 09.2019 — полковник Колчин Василь Іванович.
Склад бригади
- 667-й окремий гвардійський мотострілецький Ленінградський батальйон.
- 697-й окремий гвардійський мотострілецький Ленінградський батальйон.
- 708-й окремий гвардійський мотострілецький Ленінградський Червонопрапорний батальйон.
- 133-й окремий гвардійський танковий Ідріцкій Червонопрапорний, ордена Суворова батальйон.
- 486-й окремий гвардійський самохідно-артилерійський Ленінградський Червонопрапорний дивізіон.
- 721-й окремий самохідно-артилерійський дивізіон.
- 383-й окремий реактивний артилерійський дивізіон.
- 3525-й окремий протитанковий артилерійський дивізіон.
- 247-й окремий гвардійський зенітний ракетний дивізіон.
- 253-й окремий зенітний ракетно-артилерійський дивізіон (с.Каменка, Виборгський р-н, Ленінградська обл.)
- 49-й окремий гвардійський інженерно-саперний батальйон.
- 511-та окрема рота радіоелектронної боротьби.
- Батарея управління та артилерійської розвідки (начальника артилерії).
- Взвод управління і радіолокаційної розвідки (начальника протиповітряної оборони).
- Взвод управління (начальника розвідувального відділення).
- Ремонтно-відновлювальний батальйон.
- Батальйон матеріального забезпечення.
- Комендантська рота.
- Рота РХБЗ.
- Медична рота.
- Взвод інструкторів.
- Взвод тренажерів.
- Полігон.
- Оркестр.
Втрати
Із відкритих джерел відомо про деякі втрати бригади:
Докладніше: Втрати 138-ї окремої мотострілецької бригади (РФ)
Див. також
- Військовослужбовці 138-ї ОМСБр ЗС Росії розгортали засоби ППО на Донбасі (InformNapalm)
- Допис Юрія Бутусова про розгром 138-ї бригади біля села Мала Рогань під Харковом у Facebook
- Большие потери у 138-й ОМСБр ВС России, в/ч 02511 в Украине
Примітки
- ↑ а б в Из-за чего покончил с собой подполковник Лисицкий и причем тут глава российского Генштаба Герасимов и его протеже генерал Марзоев. BBC News Русская служба (рос.). 21 червня 2023. Архів оригіналу за 19 листопада 2023. Процитовано 22 червня 2023. Помилка цитування: Некоректний тег
<ref>; назва «:1» визначена кілька разів з різним вмістом - ↑ Игорь Сутягин Russian Forces in Ukraine, p. 6 // Королевский объединённый институт оборонных исследований
- ↑ Дві БТГ 138-ї мотострілецької бригади та зведена БТГ 59-го танкового полку ЗС РФ розгромлені під Харковом воїнами 92-ї бригади та добровольчими загонами, - Бутусов. ФОТО. censor.net. 30 березня 2022. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Как мать погибшего в Украине российского военного более полугода разыскивала его. BBC News Русская служба (рос.). 8 листопада 2023. Архів оригіналу за 8 листопада 2023. Процитовано 8 листопада 2023.
- ↑ т.в.о. з 10.03.2002
- ↑ «ВДВ — дом родной» [Архівовано 13 січня 2020 у Wayback Machine.]. «Тульский молодой коммунар» № 98 (10640) 21.07.2004 г
- ↑ Командующий войсками ЛенВО представил личному составу командира 138-й гвардейской омсбр[недоступне посилання з Январь 2018], Новости ЛенВО, 3.07.2008
- ↑ Командование 138-й мотострелковой бригады в посёлке Каменка лишилось постов за дедовщину [Архівовано 13 січня 2020 у Wayback Machine.], Российская газета, 10 декабря 2009
- ↑ Кадровые изменения в Вооружённых Силах. Архів оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 13 січня 2020.
- ↑ Кадровые изменения в командном составе Вооружённых Сил. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 21 лютого 2022.
Джерела
- Michael Holm, 45th Guards Krasnoselskaya order of Lenin Red Banner Motorised Rifle Division imeni A.A. Zhdanov(англ.) // ww2.dk
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
