15-та зенітна дивізія (Третій Рейх)
| 15-та зенітна дивізія (Третій Рейх) 15. FlaK-Division | |
|---|---|
 Тренування обслуги 20-мм зчетвереної зенітної гармати FlaK 38/Flakvierling | |
| На службі | 1 березня 1942 — 8 травня 1945 |
| Країна |  Третій Рейх |
| Належність |  Вермахт |
| Вид |  Люфтваффе |
| Роль | Війська протиповітряної оборони |
| Чисельність | зенітна дивізія |
| У складі | Див. Командування |
| Гарнізон/Штаб | Плоєшті |
| Війни/битви | |
| Командування | |
| Визначні командувачі | Гергард Гоффманн |
15-та зенітна дивізія (нім. 15. FlaK-Division) — зенітна дивізія Вермахту, що діяла протягом Другої світової війни у складі Повітряних сил Третього Рейху.
Історія
15-та зенітна дивізія була сформована 1 березня 1942 року під керівництвом генерала зенітних військ Гергарда Гоффманна в Плоешті (Румунія) з основного складу 3-ї зенітної бригади, яка до того часу дислокувалась у цьому регіоні та забезпечувала протиповітряне прикриття тамтешніх нафтових родовищ. З весни цю фукнцію на себе перебрала 15-та зенітна дивізія. Проте охорону нафтових родовищ дивізія здійснювала лише протягом кількох перших місяців, оскільки у травні 1942 року 15-ту зенітну дивізію було перекинуто на південний напрямок Східного фронту, де вона була розгорнута в районі Маріуполя у складі 1-ї танкової армії.
З початком у червні 1942 року операції «Блау», німецького літнього наступу на південному фланзі німецько-радянського фронту, частини 15-ї зенітної дивізії просувалися разом з ударним угрупованням вермахту до Майкопа. Там їхні полки також використовувалися як наземні бойові частини в протитанковій боротьбі. У грудні 1942 року дивізію очолив генерал-майор Едуард Мур. У подальших запеклих ар'єргардних боях підрозділи дивізії брали участь у боях у районі Сіверського Донця. З початком операції «Цитадель», останнього великого німецького наступу на Східному фронті, 15-та зенітна дивізія загальною кількістю восьми зенітних батальйонів перебувала в районі Варенівка — Кам'янка.
Після відступу німецьких військ восени 1943 року 15-та зенітна дивізія була перекинута до Румунії. Оберст Ганс Сімон став командиром 7 червня 1944 року, але 29 серпня 1944 року під час стратегічного наступу на Румунію він був узятий у радянський полон. 23 серпня 1944 року, в день оголошення Румунією війни Третьому Рейху, до складу дивізії з командним пунктом у Гагестилі входили 4-й, 12-й, 104-й і 133-й зенітні полки.
У ході подальших ар'єргардних дій Вермахту 15-та зенітна дивізія була передислокована зі своїми полками до Угорщині в листопаді 1944 року з розміщенням штабу дивізії спочатку в Будапешті, а пізніше в Секешфегерварі.
У ході боїв за Будапешт 12-й зенітний полк бився в оточенні і згодом потрапив у полон до радянських військ. Після подальших ар'єргардних дій решта частин 15-ї зенітної дивізії до квітня 1945 року була змушена відступити і билися за Відень, де був їхній командний пункт у Медлінгу. До 14 квітня 1945 року полки дивізії знищили 70 танків і 7 літаків. Наприкінці квітня 1945 року командний пункт довелося востаннє перенести до Зоннтагберга (Нижня Австрія), де він залишався до кінця війни. На цей момент дивізія мала 25 важких і 6 середніх і легких зенітних батарей.
Райони бойових дій
- Румунія (березень — травень 1942);
- Східний фронт (південний фланг) (травень 1942 — червень 1944);
- Румунія (червень — серпень 1944).
- Угорщина, Австрія (серпень 1944 — травень 1945).
Командування
Командири
генерал зенітних військ Гергард Гоффманн (1 березня — 9 листопада 1942);- генерал-лейтенант Едуард Мур (10 листопада 1942 — 15 квітня 1944);
- оберст Ганс Зімон (нім. Hans Simon) (15 квітня — 29 серпня 1944);
оберстлейтенант Ернст Янза (29 серпня — 9 вересня 1944);- генерал-майор Теодор Герберт (нім. Theodor Herbert) (9 вересня 1944 — 15 січня 1945);
- оберст Т.Петерс (15 — 19 січня 1945);
генерал-майор Йоганн-Вільгельм Дерінг-Мантойффель (20 січня — 8 травня 1945).
Підпорядкованість
| Час | Корпус | Командування/Флот | Штаб | |
|---|---|---|---|---|
| 1942 | ||||
| березень | — | Командування Люфтваффе «Південний Схід» | Плоєшті | |
| травень | I корпус ППО | 4-й повітряний флот | Маріуполь | |
| 1943 | ||||
| 1 січня | I корпус ППО | 4-й повітряний флот | Донбас | |
| 1944 | ||||
| 1 січня | I корпус ППО | 4-й повітряний флот | Південна Україна | |
| червень | — | 4-й повітряний флот | Румунія | |
| 20 жовтня | V корпус ППО | 4-й повітряний флот | Угорщина | |
| 1945 | ||||
| 1 січня | V корпус ППО | 4-й повітряний флот | Угорщина/Австрія | |
Склад
| Травень 1942[1] | Серпень 1942 | Жовтень 1943 | Березень 1944 | Вересень 1944 |
|---|---|---|---|---|
| — | 4-й зенітний полк | |||
| 7-й зенітний полк | — | |||
| — | 12-й зенітний полк | |||
| 37-й зенітний полк | — | |||
| — | 104-й зенітний полк | — | 104-й зенітний полк | |
| — | 133-й зенітний полк | |||
| — | — | 153-й зенітний полк | — | — |
| — | 135-й дивізіон повітряної розвідки[Прим. 1] | |||
Див. також
- Зенітна бригада
- 140-ва зенітна ракетна бригада (РФ)
- Taifun (зенітна ракета)
- Wasserfall
- 90-мм зенітна гармата M1/M2/M3
- 1129-й зенітний ракетний полк (СРСР)
Примітки
- Виноски
- ↑ Luftnachrichten-Abteilung 135
- Джерела
- ↑ 15. Flak-Division.
Посилання
- 15. Flak-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. (нім.)
- 15. Flak-Division. на ww2.dk. (англ.)
- 15. Flak-Division. на axishistory.com. (англ.)
Література
- Karl-Heinz Hummel: Die deutsche Flakartillerie 1935—1945. Ihre Großverbände und Regimenter. VDM, Zweibrücken 2010, ISBN 978-3-86619-048-1, S. 57, 58.(нім.)
- Horst-Adalbert Koch, Heinz Schindler, Georg Tessin: FLAK. Die Geschichte der Deutschen Flakartillerie und der Einsatz der Luftwaffenhelfer. Podzun Verlag, 2. Auflage, Bad Nauheim 1965, S. 449.
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
