97 Клото

97 Клото
Відкриття
ВідкривачВільгельм Темпель
Місце відкриттяМарсель
Дата відкриття17 лютого 1868
Позначення
Позначення97 Klotho
Названа на честьКлото
Тимчасові позначення 
Категорія малої планетиАстероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь2,671062807200 а. о.
Перигелій1,990910894039 а. о.
Афелій3,351214720362 а. о.
Ексцентриситет0,254637184617
Орбітальний період1594,500196285 д
Середня орбітальна швидкість0,225776077568 °/д
Середня аномалія264,5552449076°
Нахил орбіти11,78272657985°
Довгота висхідного вузла159,7073016059°
Аргумент перицентру268,5387307495°
Фізичні характеристики
Розміри82,83 км
Маса5,9× 1017 кг
Прискорення вільного падіння на поверхні0,0231 м/с²
Друга космічна швидкість0,0438 км/с
Період обертання35,15 год
Альбедо0,2285
Температура~170 K
Спектральний типM (Толен)
Стандартна зоряна величина7,63
CMNS: 97 Клото у Вікісховищі

97 Клотоастероїд головного поясу, відкритий 17 лютого 1868 року французьким астрономом Ернстом Вільгельмом Темпелем у Марсельській обсерваторії, Франція. Астероїд названий на честь Клото, однією з трьох богинь долі у давньогрецькій міфології.

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,304.

За спектральною класифікацією Толена, Клото належить до астероїдів класу M, однак радіолокаційні спостереження альбедо не дають прямих підтверджень про значну наявність залізно-нікеліевих композитів у складі його поверхні[2]. Експерименти, проведені з метою дослідження кількісного спектрального впливу сонячного вітру на астероїди, виявили, що фізичні властивості Клото сумісні з енстатитовими хондритами. Аналогічні властивості були виявлені також в астероїда Лютеція, поряд із яким у липні 2010 року пролетів європейський космічний зонд «Розетта». Можливо, дослідження Лютеції з близької відстані дадуть змогу дізнатися про Клото більше.

Спостереження за Клото в березні 1990 року дали змогу визначити його відносно великий період обертання, який становить близько півтори земні доби[3].

Астероїд не перетинає орбіту Землі й обертається навколо Сонця за 4,36 юліанського року.

Примітки

  1. База даних малих космічних тіл JPL: 97 Клото (англ.) . Процитовано 2014.05.10. Останнє спостереження 2013.06.26.
  2. Shepard, M. K. (2005). A Long-Term Radar Survey of M-Class Asteroids. Bulletin of the American Astronomical Society. 37: 628. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 13 січня 2011.
  3. Dotto, E. (1992). M-type asteroids - Rotational properties of 16 objects. Astronomy and Astrophysics Supplement Series. 95: 195—211. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 26 січня 2019.

Див. також

  • Список астероїдів (1-100)

Посилання

  • Портал «Астрономія»
  • 97 Клото — Об'ємне інтерактивне відображення орбітального руху (англ.)


  • п
  • о
  • р

96 Егла       ·       97 Клото       ·       98 Іанта


  • п
  • о
  • р
СонцеМеркурійВенераЗемляМісяцьМарсСупутники МарсаЦерераГоловний пояс астероїдівЮпітерСупутники ЮпітераКільця ЮпітераСатурнСупутники СатурнаКільця СатурнаУранСупутники УранаКільця УранаНептунСупутники НептунаКільця НептунаПлутонСупутники ПлутонаХаумеаСупутники ХаумеаМакемакеПояс КойпераЕридаДизноміяРозсіяний дискХмара ХіллаХмара Оорта
Сонце

Геліосфера
Геліопауза
Планети
= супутники
= кільця
МеркурійВенераЗемля Марс Юпітер Сатурн Уран Нептун
Карликові
планети
ЦерераПлутон Гаумеа Макемаке Ерида
Малі тіла
Сонячної
системи
Троянці
Троянці Юпітера • Троянці Нептуна
Кентаври
Див. також
Транснептунові
об'єкти
Хмара Оорта