X-діапазон

X-діапазон
Попередник C-діапазон (IEEE)
Наступник Ku-діапазон

X-діапазон (X band) — діапазон частот сантиметрових довжин хвиль, що використовуються в радіолокації, наземному та супутниковому радіозв'язку. За визначенням IEEE, цей діапазон простягається від 8 до 12 ГГц електромагнітного спектра (довжини хвиль від 3,75 до 2,5 см)[1], хоча в супутниковому зв'язку цей діапазон «зрушений» у бік C-діапазону і лежить приблизно між 7 та 10,7 ГГц[2].

Супутникові системи

У супутниковому зв'язку частина X-діапазону між 7,9 і 8,4 ГГц для лінії Земля — Супутник (uplink), і між 7,25 та 7,75 ГГц для лінії Супутник — Земля (downlink) зарезервована для фіксованого супутникового зв'язку у військових цілях. Так, російські військові супутники-ретранслятори «Радуга-1[ru]» та «Радуга-1М[ru]» працюють у цьому діапазоні. Їхні ретранслятори X-діапазону були заявлені в Міжнародному комітеті реєстрації частот (ITU-R) під найменуванням «Галс» (позначення від Gals-1 до Gals-18, виключаючи Gals-13) і служать для забезпечення урядового та військового зв'язку[3]. Цей діапазон зазвичай називається «X-діапазон 7/8 ГГц».

Далекий космічний зв'язок

Частина X-діапазону зарезервована для далекого космічного зв'язку. На цей момент американська мережа Deep Space Network (DSN) активно використовує цей діапазон для зв'язку з міжпланетними КА через станції Голдстоун[en] у пустелі Мохаве в Південній Каліфорнії (США), Комплекс дальнього космічного зв'язку в Канберрі (Австралія) та Мадридський комплекс далекого космічного зв'язку (Іспанія). Крім X-діапазону, також використовуються S-діапазон і K-діапазон.

Найвідоміші американські міжпланетні станції, для зв'язку з якими використовувався X-діапазон: місія «Вікінг» до Марса; місія «Вояджер» до зовнішніх планет Сонячної системи; місія «Галілео» до Юпітера і «Кассіні — Гюйгенс» до Сатурна.

Радянська система далекого космічного зв'язку, заснована на радіотелескопах РТ-70 та П-400П, працювала в C- та X-діапазонах. Антени встановлені в Західному та Східному центрі далекого космічного зв'язку, поблизу Євпаторії та Уссурійська[4].

РЛС

Радар X-діапазону морського базування

X-діапазон широко використовується в радіолокації. У цьому діапазоні використовуються радари багатьох типів як у військових, так і в цивільних цілях. Так, наприклад, радари X-діапазону широко використовуються в метеорології, позаяк через меншу довжину хвилі (у порівнянні з діапазонами L- і S- і C-) ці радари більш чутливі до туману та хмар, що складаються з дрібних крапель води, а також використовуються для виявлення снігових опадів та зон неінтенсивного дощу. З іншого боку, через невеликі розміри їх антен ці радари легко зробити на мобільній основі, що спрощує їх використання[5].

Крім того, радари X-діапазону використовуються в радіонавігації, в управлінні рухом суден, в управлінні повітряним рухом та інших областях[6].

У військових цілях радари X-діапазону використовуються для виявлення літаків, балістичних ракет та контрбатарейної боротьби.

Радари ДПС

Поліцейські дорожні радари використовують кілька несучих радіочастот, але найстарішою та основною є частота 10 525 МГц (±25 МГц). Безліч імпортних та російських радарів ДПС використовували цю частоту, з яких найпопулярнішими були «Бар'єр» та «Сокіл». Найперший радянський вимірювач швидкості «Бар'єр» наприкінці 90-х був знятий з виробництва через велике опромінення користувача. Радар наступного покоління «Сокіл» був менш шкідливим, але його також перестали випускати у 2008 році через низьку точність вимірювань, що виробляються у X-діапазоні[7][8].

Сучасні дорожні радари працюють у діапазонах K- та Ka-.

Примітки

  1. A. Bole, A. Wall, A. Norris. The Radar System – Technical Principles // Radar and ARPA Manual (Third Edition). — Oxford : Butterworth-Heinemann, 2014.
  2. Satellite Frequency Bands. Satoms Online Courses (англ.). Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
  3. Raduga (Gran/Globus) series (Russian Federation), Spacecraft - Defence. Jane's. Процитовано 23 лютого 2011.
  4. Вехи истории. 1946-2006, ТЕЛЕМЕТРИЧЕСКИЕ СИСТЕМЫ. Российский научно-исследовательский институт космического приборостроения. Архів оригіналу за 30 березня 2007. Процитовано 25 квітня 2011.
  5. Radar Bands. Weather Edge Inc. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 24 квітня 2011.
  6. Диапазоны частот и длин волн, используемые в радиолокации. radartutorial.eu. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
  7. Что такое антирадар. Магазин "ExpertAuto". Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 24 квітня 2011.
  8. X - диапазон. I-Radar.ru. Архів оригіналу за 8 жовтня 2010. Процитовано 24 квітня 2011.

Див. також